«Сонечко, ти лети на небо!» – цю пісеньку наспівують діти, коли симпатична комашка дріботить по долоньці. Нарешті, дає себе вмовити: піднімає лаковані надкрила, випускає прозорі крильця і відлітає. Але зовсім не на небо. Восени сонечка ховаються на узліссі або під горою, за великим камінням. Буває, що сонечка зимують у всіх на виду – на стовбурі дерева або на телеграфному стовпі. Їх поливає дощ, засипає сніг. Щоб не замерзнути, вони ще з осені втрачають воду, підсихають і засипають до весни.
Сонечка – дивовижні непосиди. Щоб врятувати врожай від ненажерливої попелиці, часто летять на кілька кілометрів. І чого їм треба? Їжі вдосталь, а вони все рвуться до незвіданого. Найбільші відчайдухи можуть відправитися навіть в Африку.
До речі, про їх апетити. У день кожному сонячному телятку потрібно півсотні попелиць, а личинкам – не менше тисячі.
Ми звикли вважати, що сонечка червоного або оранжевого кольору з крапками на спині. Але вчені відносять до сімейства сонечок і тих, у кого на спинах – коми, тире, а то і буква "М". Є й такі, що вкриті химерним орнаментом. До того ж вони не завжди носять червоний костюм – є любителі жовтого, чорного. Однак і на ньому намальовані цятки.
Навіщо ж сонечку такий яскравий наряд? Щоб не чіпали, не кривдили. Забарвленням попереджає про те, що вона неїстівна. Якщо випадково притулиш жучка, він випускає помаранчеву краплю. Це – отрута. Для людини вона безпечна, але птах, що ризикнув проковтнути сонечко, обпече собі горло. Й іншим разом пролетить повз.
У житті сонечок дуже багато секретів. Наприклад, навіщо вони збираються в багатотисячні стада і сидять на одному місці? Одного теплого липневого дня на березі озера Байкал розмістилася багатокілометрова червона жива стрічка. Це сонечка обліпили прибережні камені. Зрозуміло б ще – збиратися тісною родиною в зимові холоди. А влітку? Вчені припускають, що під час таких посиденьок сонечка обмінюються якоюсь дуже важливою для них інформацією.
Іноді сонечка поводяться зовсім незрозуміло. Траплялося, що у спекотні дні вони хмарою налітали на людей, які загоряли на пляжі. При цьому ніжні створіння боляче кусалися.
Загалом, у житті цих дивовижних комах нерозгаданих таємниць вистачить і на частку майбутніх дослідників.
До речі, про їх апетити. У день кожному сонячному телятку потрібно півсотні попелиць, а личинкам – не менше тисячі.
Ми звикли вважати, що сонечка червоного або оранжевого кольору з крапками на спині. Але вчені відносять до сімейства сонечок і тих, у кого на спинах – коми, тире, а то і буква "М". Є й такі, що вкриті химерним орнаментом. До того ж вони не завжди носять червоний костюм – є любителі жовтого, чорного. Однак і на ньому намальовані цятки.
Навіщо ж сонечку такий яскравий наряд? Щоб не чіпали, не кривдили. Забарвленням попереджає про те, що вона неїстівна. Якщо випадково притулиш жучка, він випускає помаранчеву краплю. Це – отрута. Для людини вона безпечна, але птах, що ризикнув проковтнути сонечко, обпече собі горло. Й іншим разом пролетить повз.
У житті сонечок дуже багато секретів. Наприклад, навіщо вони збираються в багатотисячні стада і сидять на одному місці? Одного теплого липневого дня на березі озера Байкал розмістилася багатокілометрова червона жива стрічка. Це сонечка обліпили прибережні камені. Зрозуміло б ще – збиратися тісною родиною в зимові холоди. А влітку? Вчені припускають, що під час таких посиденьок сонечка обмінюються якоюсь дуже важливою для них інформацією.
Іноді сонечка поводяться зовсім незрозуміло. Траплялося, що у спекотні дні вони хмарою налітали на людей, які загоряли на пляжі. При цьому ніжні створіння боляче кусалися.
Загалом, у житті цих дивовижних комах нерозгаданих таємниць вистачить і на частку майбутніх дослідників.
 |
| Джерело: http://pustunchik.ua/ua/online-school/biology/zoology/v-gostyah-u-chervonoyi-goroshini |
Немає коментарів:
Дописати коментар